|
|
Характеристика музеюХижанська загальноосвітня школа с. Хижа , Виноградівський район , Закарпатська область.
Етнографічний музей ткацтва Хижанського НВК Музей відкрито 1987 року Директор школи :Чутора Марія Павлівна Керівник музею:Ухач Оксана Петрівна Площа музею:37,5 кв.м. Загальна к-ть експонатів:450 Зареєстрований при Закарпатському обласному Центрі туризму,краєзнавства,екскурсій і спорту учнівської молоді наказом Управління освіти і науки Закарпатської обласної держадміністрації від 03.03.03. №528 Реєстраційний №06-25 Працює : понеділок – п’ятниця з 9-15 год Музей має два розділи «Етнографія» та «Фольклор краю». Тут зібрані не лише вироби ткацтва, вишивання, а й боднарства, народних промислів. У музеї ведеться літопис краю, рукописні альбоми : «Історія фольклорного колективу « Хижаночка», та «Майстрині нашого села», виготовлено стенди «Ткацтво – ремесло давнє», «Хижанські самоцвіти», «Хижанські візерунки» Експонати музею є результатом пошукової роботи гуртківців, керівника музею та батьків.Музей є місцем наукової творчості учнів. Вчителі, класні керівники та вихователі планують свою роботу у тісному зв’язку з роботою музею.Кожен рік музей поповнюється новими експонатами.
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТНОГРАФІЧНОГО МУЗЕЮ ТКАЦТВА ХИЖАНСЬКОГО НВК Нині, завдяки перебудовуючим процесам, що відбуваються в нашому суспільстві, створюються більш сприятливі умови для відродження народних обрядів, звичаїв. Саме життя вимагає виявляти, вивчати, узагальнювати і робити доступним все те, що збережено і дійшло до нас з минувшини. Адже, не може бути щасливим майбутнє народу, якщо він не знає свого минулого. Нинішній час викликав небувалий інтерес до вітчизняної історії, вождів національної культури, державності тощо. Як зберегти і передати нащадкам усі ті кращі надбання, що були виплекані протягом століть нашим народом ? Що потрібно зробити сьогодні аби і завтра лунала в селі народна пісня, щоб молодь не цуралася національного спадку, що залишили нам наші предки. Завдячуючи ентузіазму та клопіткій роботі дирекції Хижанської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів, учням та керівнику музею, створений у школі музей ткацтва став частиною історії села, невичерпною скарбницею народної творчості. Експонати музею є результатом пошукової роботи гуртківців, керівника музею та батьків. Ідея створення музею виникла дуже давно. Прості жителі села інколи самі проносили в школу різні цінні речі, які на їхню думку, несли в собі якусь прикладну цінність. Вчителька історії ( тепер пенсіонерка ) Маріцан Терезія Юріївна створила куток старовинних речей різного призначення. Це були ярма, різна домашня утварь, одяг, інструменти для обробітку землі, дерева тощо. Їй за це честь і хвала. Ці експонати важко було об’єднати в одну тему.
У 1987 році Ісаєвич Ганна Михайлівна, вчитель музики, керівник фольклорного учнівського колективу « Хижаночка», систематизувала та відокремила усі речі, що відносилися до теми «Ткацтво». Так було започатковано музей « Ткацтва» з елементами етнографії.
У 2003 році музей був зареєстрований при Закарпатському обласному Центрі туризму, краєзнавства і спорту. Музей займає дві кімнати площею 37,5 кв.м. і налічує 450 експонатів. Тут два ткацькі верстати – кросна, які подарували Палешник Марія Василівна та Турцанаш Марта, терлицю – Палінчак Марта, від Палешника Михайла – гуня та кілька бесаг. Повсякденний чоловічий одяг знайшов Андрій, правнук Палінчака Олексія. Цьому одягу понад 100 років. Від Бугай Марії дістались жіночі фартухи, блузки, рушники. Їх до музею принесла її внучка Тетянка. Вишиті рушники подарували ще й Батин Марта, Пруніца Ірина,Ухач Ірина та Турцанаш Ганна. Від подружжя Палінчака Михайла Олексійовича та Марії Петрівни музей поповнився різьбленим кужелем, старовинною лампою – керосинкою, люстерком, тарілками ручного виробництва, корзиночками, в яких ще в 1949 році носили святити пасху. Музей є місцем наукової творчості учнів. Вчителі, класні керівники та вихователі планують свою роботу у тісному зв’язку з роботою музею. Використовуємо такі форми і методи роботи як екскурсії, лекції, семінари, уроки з народознавства, зустрічі з відомими земляками, поетами рідного краю, гостями школи. Випускниця нашої школи Поп Мар’яна у 2001 році, продовжуючи навчання в Ужгородському ліцеї, нагороджена Дипломом І ступеня за 1 місце на обласному конкурсі – захисті науково – дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук ( секція етнографії ). Її робота « Закарпатське ткацтво» побудована на характеристиці ткацтва нашого села Хижа та села Драгово Хустського району. Ця робота ілюстрована кольоровими фотографіями інтер’єру нашого музею та його експонатів. Поп Мар’яна нагороджена також Дипломом Міністерства освіти і науки України за участь у ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу – захист робіт учнів – членів Малої академії наук України ( секція « Етногрфія» ) у 2001 році. Наш музей відвідують учні сусідніх шкіл, вчителі району, області. У книзі відгуків залишили записи про свої враження відвідувачі з багатьох куточків нашої області. Продовжується робота по поповненню музею новими експонатами. Члени ради музею і далі ведуть пошукову і дослідницьку роботу. Так від Палешник Марії Василівни було придбано ладу – прототип сучасного дивану. За стіл на неї садовили найповажніших гостей. Поп Віра Василівна подарувала колиску, у якій зростали вона та її сестрички. Колисці понад 80 років. Відвідувачі з цікавістю розглядають цей експонат, у якому тепер « сплять», вповиті по давньому, ляльки – кукли. Дітям дозволяється поколисати їх і вони це роблять з великим задоволенням. У музеї зібрано унікальні зразки народного одягу, вишивок, салфеток, покривал тощо. І жодна з них не схожа на іншу. Наш музей ткацтва єдиний у районі. Наявні експонати викликають подив та гордість за наших предків – умільців. Приємно відмітити, що і сьогодні є односельці, які можуть здивувати нас своїми виробами ткацтва, вишивки, в’язання, бондарства, ковальської справи. Втішає й те, що вони передають свої вміння нащадкам. У музеї учні вчаться давньому ремеслу – ткацтву. Бо кросна в робочому стані. На них можна ткати полові доріжки, полотно просте або узорчасте. Робота поєднується з вивченням старовинних пісень, ігор та звичаїв нашого краю. Багато членів гуртка уже давно закінчили школу, стали вчителями, лікарями, робітниками. Але ми бачимо їх на фотографіях стендів та в альбомах музею. І тепер вдячні їм, бо ними зібрано багато легенд, казок, коломийок, приказок, що зберігаються в папках: 1. Звичаї і обряди рідного краю. 2. Загадки та прислів’я рідного краю. 3. Легенди рідного краю. 4. Коломийки рідного краю. 5.Словничок Хижанських слів. Виготовлено альбоми : 1. Історія фольклорного колективу «Хижаночка». 2. Художні промисли рідного краю. 3. Народні ігри рідного краю. 4. Одяг нашого краю.
Наш музей відвідують багато випускників школи, та гості, які завітають до нас ніколи не пройдуть байдуже біля кімнатки, де зразу кидається у вічі ця дивовижна краса – речі, які збереглися ще лише у нас, де їх бережуть, щоб показати прийдешньому поколінню вироби зроблені власноруч їхніми близькими і далекими родичами села. І вже хто побачить, а може ще і доторкнеться до цього хоч би один раз, то вже ніколи не забуде про це,- воно залишиться, як кажуть у крові як спадок дітям їхнім і внукам.
|
